Лімфома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лімфома
Фолікулярна лімфома, що заміщує лімфоцити в лімфатичному вузлі
Фолікулярна лімфома, що заміщує лімфоцити в лімфатичному вузлі
Фолікулярна лімфома, що заміщує лімфоцити в лімфатичному вузлі
Спеціальністьгематологія і онкологія
Симптомигарячка[1], нічні потиd[1], перевтома[1], сверблячка[1], набряк[d][1], біль за грудиною[1] і схуднення[1]
ПрепаратиАспарагіназа[d][2], метотрексат[2][3], мітоксантрон[2], цитарабін[2][3], етопозид[2][3], іринотекан[2], thiotepad[2], mechlorethamined[2], doxorubicin hydrochlorided[2], бендамустин[3], nivolumabd[3], (RS)-lenalidomided[3], ритуксимаб[3], Пегфілграстим[3], ібрутиніб[3], еверолімус[3], idelalisibd[3], гемцитабін[3], брентуксимаб ведотин[3], дексаметазон[3], вінкристин[3], преднізолон[3], доксорубіцин[3] і procarbazined[3]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-112B33.5
МКХ-10C81-C96
МКХ-9202.8
МКХ-О9590-9999
MeSHD008223
CMNS: Lymphomas у Вікісховищі

Лімфома — тип злоякісних пухлин, які виникають з лімфоцитів (тип білих кров'яних тілець імунної системи хребетних тварин). Хвороба може уражати не тільки лімфовузли, а й інші органи, зокрема кістковий мозок.[4] У XIX та на початку XX століть відома на той час форма захворювання називалася хворобою Ходжкіна.

Лімфоми належать до широкого класу захворювань — гемобластозів і є гетерогенною групою захворювань з погляду:

  • агресивності перебігу;
  • необхідності лікування;
  • прогнозу.

Деякі з цих захворювань потребують невідкладного лікування, а інші можуть взагалі його не потребувати.[5]

Історія

[ред. | ред. код]

1832 року Томас Ходжкін у статті «Про деякі хворобливі прояви абсорбуючих залоз і селезінки»[6] описав кілька хворих, у яких спостерігалося збільшення лімфатичних вузлів і селезінки, загальне виснаження та занепад сил. У всіх випадках хвороба завершилася смертю хворих.

Відрізнити цей незвичайний розлад від патологічних станів, які супроводжуються лімфоаденопатією і спленомегалією, без використання мікроскопічного дослідження, було надзвичайно складно на початку XIX століття. Через 23 роки Семюель Вілкс — британський лікар і біограф, назвав цей стан хворобою Ходжкіна, вивчивши описані Ходжкіном випадки і додавши до них 11 власних спостережень.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Класифікація лімфом включає: неходжкінські лімфоми та лімфогранульоматоз. Лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми належать до гетерогенної групи (що стосується їхньої клінічної картини та прогнозу) захворювань лімфоретикулярної системи.

Класифікація ВООЗ 2016 року.[7] містить розділи, які присвячені:

  • лімфоїдним новоутворенням із зрілих В- і Т-клітин і клітин-природних кілерів (ЕК-клітин);
  • гістологічним варіантам лімфогрануломатозу;
  • пухлинам, які виникають з гістіоцитів і дендритних клітин.

У класифікації ВООЗ пухлин лімфоїдної тканини 2016 року уточнено діагностичні критерії для виділення окремих нозологічних форм з урахуванням молекулярно-генетичних ознак трансформованих клітин, що найбільше відповідає принципам таргетної («молекулярно-прицільної») терапії.[8]

Гістологічна класифікація за ВООЗ[9] включає понад 60 підтипів лімфом:

  • В- або Т-клітинний лімфобластний лейкоз/лімфома (В-/Т-ALL/LBL).
  • Новоутворення зі зрілих В-клітин: — лімфоми з малих В-клітин: хронічний лімфоцитарний лейкоз/лімфома з малих лімфоцитів (CLL/SLL), волосистоклітинний лейкоз (ВКЛ), лімфоми з клітин маргінальної зони (ЛКМЗ), фолікулярна лімфома (ФЛ), лімфоплазмоцитарна лімфома/макроглобулінемія Вальденстрема (LPL/WM), лімфома з клітин мантійної зони ( — лімфоми з великих та середніх В-клітин: В-великоклітинна дифузна лімфома (DLBCL) та її варіанти, В-клітинні лімфоми з високим ступенем злоякісності (HGBL), лімфома Беркітта (ЛБ)
  • Новоутворення зі зрілих Т- та NK-клітин: периферична Т-клітинна лімфома без додаткових характеристик (PTCL), лейкоз із великих гранулярних лімфоцитів (LGL), грибовидний мікоз (ГМ) та ін.

В Україні надання медичної допомоги пацієнтам із лімфомами регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров'я України 08 жовтня 2013 року № 866 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при неходжкінських лімфомах та лімфомі Ходжкіна[10]».

Чинники ризику виникнення лімфом

[ред. | ред. код]

Точна причина виникнення лімфом, власне як і більшості інших злоякісних новоутворень, натепер не відома. Існують докази щодо впливу Helicobacter pylori на виникнення В-клітинної лімфоми шлунку. Ризик розвитку лімфоми збільшується, якщо:

Також підвищений ризик розвитку неходжкінської лімфоми існує після перенесених або хронічних інфекційних захворювань: інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр, інші герпесвірусні інфекції, гепатит C тощо. Ожиріння, перевищення індекса маси тіла понад 30 кг/м2 також вважається чинником ризику щодо виникнення лімфоми.

Діагностика та оцінка поширення пухлини

[ред. | ред. код]

Перед початком спеціального лікування проводиться обстеження з метою правильного встановлення виду лімфоми, стадії захворювання. Визначення стадії розвитку лімфоми допомагає оцінити прогноз та обрати схему лікування. Діагноз лімфоми Ходжкіна і неходжкінської лімфоми завжди грунтується на ретельному гістопатологічному дослідженні лімфатичних вузлів та пухлинного утворення.

  • Лабораторні дослідження важливі для оцінки стану різних органів та доцільності лікування. Вони не є особливо інформативними для встановлення діагнозу лімфоми.
  • Слід виключити статус носія ВІЛ-інфекції та вірусів гепатиту.

Поширення процесу визначають за допомогою клінічних методів обстеження, КТ шиї та тіла і біопсії кісткового мозку. За необхідності виконується ПЕТ-КТ або МРТ. Пацієнти зі збільшеними лімфатичними вузлами мають бути направленні до спеціаліста - онколога, гематолога після виключення інфекційного процесу впродовж 10 днів. Після того, як діагноз підтверджено, можуть бути призначені тести з метою пошуку специфічних ознак, які характерні для різних типів лімфоми.

Коли необхідно звернутися до лікаря

[ред. | ред. код]

Людина з лімфомою не має специфічних симптомів. Скарги пацієнта залежать від органів, інфільтрованих пухлиною. У багатьох пацієнтів на момент встановлення діагнозу не було жодних клінічних проявів захворювання.

  • Майже в 50% хворих ураження у вигляді лімфоми виявляються лише в лімфатичних вузлах.
  • Майже в 20% пацієнтів лімфомну тканину виявляють тільки в екстранодальних органах.

До найбільш поширених екстранодальних органів належать: шлунок, шкіра, кістки, центральна нервова система, щитоподібнна залоза, кишечник. Слід звернутися до сімейного лікаря, якщо у людини:

  • Лімфаденопатія, що включає кілька груп лімфатичних вузлів.
  • Лімфоцитоз.
  • Тривалий тонзиліт, який не покращується при прийомі антибактеріальних препаратів.
  • Локальна лімфаденопатія, яка агресивно росте чи супроводжується загальніими симптомами.

Багато пацієнтів самостійно визначають збільшений чи безболісний лімфатичний вузол на шиї, в надключичній ямці чи в пахвовій ямці.

У випадках прогресування захворювання, коли відсутні показання для продовження спеціального лікування, пацієнти потребують адекватного знеболення та інших заходів з паліативної допомоги, а ще симптоматичного лікування.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/lymphoma/symptoms-causes/syc-20352638
  2. ↑ а б в г д е ж и к NDF-RT
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
  4. ↑ Лімфома: лікування, симптоми, прогноз життя, стадії і види. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
  5. ↑ Настанова 00329. Лімфоми. Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd.
  6. ↑ Aisenberg, Alan C. (2000-06). Historical review of lymphomas: Historical Review. British Journal of Haematology (англ.). Т. 109, № 3. с. 466—476. doi:10.1046/j.1365-2141.2000.01988.x. Процитовано 13 вересня 2022.
  7. ↑ WHO Classification of Tumours of Haematopoietic and Lymphoid Tissues – IARC. www.iarc.who.int. Процитовано 12 вересня 2022.
  8. ↑ Классификация ВОЗ В-клеточных опухолей лимфоидной ткани (пересмотр 2016 г.). health-ua.com (ua) . Процитовано 12 вересня 2022.
  9. ↑ Неходжкінські лімфоми (НХЛ). empendium.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
  10. ↑ ZakonOnline (8 жовтня 2013). Наказ № 866 від 08.10.2013 Про затвердження та впровадження. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 12 вересня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]


Таблетки Це незавершена стаття з онкології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лімфома&oldid=41326492