Координати: 59°21′06″ пн. ш. 26°57′40″ сх. д. / 59.351666666667° пн. ш. 26.961111111111° сх. д. / 59.351666666667; 26.961111111111

Ківіилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ківіилі
Kiviõli
місто
Країна Естонія Естонія
Повіт Іда-Вірумаа
Волость Люганузе
Дата заснування 1922 р.
Місто  з 1946 р.
Площа 11,75 км²
Населення 4 841[1] 2020
Національний склад естонці - 38,7 %
Часовий пояс UTC+2
Телефонний код +372
Поштові індекси 43101, 43121, 43122, 43124, 43125, 43199[2]
EHAK 3194
Офіційний сайт http://www.kivioli.ee/
 
Ківіилі. Карта розташування: Естонія
Ківіилі
Ківіилі
Мапа
Координати: 59°21′06″ пн. ш. 26°57′40″ сх. д. / 59.351666666667° пн. ш. 26.961111111111° сх. д. / 59.351666666667; 26.961111111111

Ківіилі (ест. Kiviõli) — місто в повіті Іда-Вірумаа, Естонія. З жовтня 2017 року є адміністративним центром муніципалітету Люганузе. Розташоване на північному сході Естонії.

До реформи місцевих самоврядувань Естонії був самостійним міським муніципалітетом і не входив до складу будь-якої волості.

Основна галузь - видобуток сланці, що дає місту назву (буквально «кам'яна олія»).

Історія

[ред. | ред. код]

Ківіилі засноване в 1922 році, статус міста отримав в 1946 році, що було пов'язано з радянської програмою з розвитку промисловості північно-західного регіону СРСР. Місто стало одним із центрів сланцепереробної промисловості. У 1950-1959 роках був центром Ківіиліского району. 28 грудня 1957 року до Ківіилі був приєднано робітниче селище Кюттейиу [3]. У 1964 році Ківіилі увійшов до складу міста Кохтла-Ярве і був його частиною до 1991 року, коли знову став самостійним містом.

Економіка

[ред. | ред. код]

Основне підприємство - сланцехімічний комбінат.

Поблизу міста є 2 терикони, що утворилися з відходів при видобутку і переробці сланцю. На одному з териконів в лютому 2013 року відкрився центр пригодницького спорту (Kiviõli Seikluskeskus). У південно-західній стороні від міста розташовані виведені з експлуатації шахтні поля з видобутку горючих сланців (шахта «Ківіилі»). У 10 км від міста знаходиться «Водний світ Айду» (Aidu Veemaa) - унікальний штучний ландшафт з каналами, де можна займатися водними спортивними дисциплінами, здійснювати походи по воді і проводити спортивні заходи високого рівня [4]. У Ківіилі проводиться традиційний міжнародний спортивний захід - Ківіиліскій Мотофестиваль (Kiviõli Motofestival) [5].

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті є залізнична станція Ківіилі на лінії Таллінн - Нарва.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року в місті мешкало 5 634людини, з них 2 179(38,7 %) - естонці [6].

За даними Реєстру народонаселення станом на 1 січня 2020 року в місті проживало 4 841 осіб. Станом на 1 січня 2020 року частка населення старше 65 років в структурі населення міста становила 29.6% населення (1 434 осіб), а частка населення молодше 14 років становила 12.4% (602 особи).

1959 1970 1979 +1989 2000 2010 2011 2012 2018 [7] 2020 [8]
10 444 ↗ 11 153 ↘ 11 039 ↘ 10 353 ↘ 7 269 ↘ 6 606 ↘ 5 634 ↘ 5 502 ↘ 5 097 ↘ 4 841

Національний склад

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2000 року росіяни становили 51,22% населення міста, естонці - 39,45%, фіни - 2,61%, українці - 2,12%. Співвідношення етнічних груп практично не змінилося за період незалежності Естонії. Основні мови - естонська (офіційний) і російська.

національності 2000 [9]
кількість %
всього 7 405 100
росіяни 3 793 51,22
естонці 2 921 39,45
інші 691 9,37

Релігія

[ред. | ред. код]

За переписом 2000 року лише 35,93% дорослих городян віднесли себе до будь-якої певної релігійної конфесії. З цього числа 22,38% були православними, 11,38% - лютеранами. У місті діє православний храм Покрова Пресвятої Богородиці (Московський Патріархат). Є церкви інших християнських конфесій.

Демографія

[ред. | ред. код]
1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Народилося 120 119 79 89 63 56 58 64 57 64 57 53 59 56 64 49 64 52 45 48
Померло 133 178 155 172 165 162 151 146 143 164 165 158 145 152 129 140 132 132 142 116
Природний приріст (спад) -13 -59 -76 -83 -102 -106 -93 -82 -86 -100 -108 -105 -86 -96 -65 -91 -68 -80 -97 -68

У Російській школі (Kiviõli Vene Kool) навчається 380 дітей (54%), в естонській школі (Kiviõli 1. Keskkool) вчиться 320 дітей (46%). Одна з головних проблем Ківіилі, як і інших міст регіону Іда-Вірумаа, - безробіття [10].

Історичні факти

[ред. | ред. код]

У Ківіилі знайшли притулок після революції 1917 року і громадянської війни одна з груп російської білогвардійської еміграції. Пов'язана з цим і доля російсько-естонської поетеси Марії Карамзиної, книга віршів якої «Ковчег» з'явилася на світ в 1939 році за порадою Івана Буніна - першого російського письменника, який став лауреатом Нобелівської премії (1933). У 1940 році в результаті розділу сфер впливу між СРСР і фашистською Німеччиною і приходу радянських військ Марія Володимирівна була віддана репресіям і загинула від голоду і хвороб в травні 1942 року в Томській області, селище Новий Васюган [10].

Російський гвардійський офіцер і естонський архітектор Паульсен Микола Олександрович спроектував в Ківіилі Школу мистецтв в стилі функціоналізму, будинки робітників і чиновників, лікарню і житловий квартал на одну сім'ю Ківікюла. Був також арештований і загинув в таборах в 1941 році.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]
  • Пеетер Сімм - кінорежисер, народився в Ківіилі.
  • Інга Савич-Ханон - модель і модельєр взуття під маркою Inga.
  • В'ячеслав Яковлєв - актор, кінорежисер, сценарист, продюсер

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. RAHVASTIK SOO, VANUSERÜHMA JA 2017. AASTA HALDUSREFORMI JÄRGSE ELUKOHA JÄRGI, 1. JAANUAR. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
  2. postiindeks.ee. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2021.
  3. Ведомости Верховного Совета СССР. № 6 (901), 1958 г.
  4. Aidu Veemaa / Watersports Centre. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  5. Кивиылиский центр приключенческого отдыха. Visit Estonia. Официальный сайт туристической информации. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  6. Statistics Estonia. NUMBER AND SHARE OF ESTONIANS BY PLACE OF RESIDENCE (SETTLEMENT), 31 DECEMBER 2011. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2022.
  7. 2018. aasta rahvaarv asustusüksustes. Keskkonna Investeeringute Keskus. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 16 лютого 2019.
  8. Statistika andmebaas - Vali tabel
  9. Результаты переписи 2000
  10. а б архив газеты «Молодежь Эстонии». Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 26 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]