Ганноверське королівство

Ганноверське королівство нім. Königreich Hannover Держава Німецької конфедерації, в особистій унії з Сполученим Королівством Великої Британії та Ірландії (1814—1837) 1814 – 1866 → Прапор Герб Девіз Suscipere et Finire «Підтримувати та обмежувати» Королівство Ганновер перед Австро-прусською війною Столиця Ганновер Мова(и) німецька Релігія протестантизм (переважно лютеранство, але також кальвінізм), римо-католицтво Грошова одиниця Ганноверський талер, (1814–1857) Ганноверський ферейнсталер (1857–1866) Населення 1 360 392 чол. (1816) 1 927 800 чол. (1865) Форма правління конституційна монархія Династія Вельфи (Ганноверська династія) Історія  - Князівство Брауншвейг-Люнебургське 1692  - Унія з Великою Британією 1 серпня 1714  - Французька окупація 1803  - Королівство 12 жовтня 1814  - Припинення унії з Великою Британією 20 червня 1837  - Австро-прусська війна, ліквідовано 20 вересня 1866 Сьогодні є частиною  Німеччина  Нідерланди Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганноверське королівство

Банкнота в 100 талерів 1857 року

Ганно́верське королівство (нім. Königreich Hannover) займало більшу частину сучасної північно-західної Німеччини з 1814 до 1866 року. Столиця — місто Ганновер. Його було утворено після Віденського конгресу й ліквідації наполеонівського Вестфальського королівства.

Передісторія. Унія з Британією

У Ганновері панували Вельфи, які до скинення Генріха Лева (1180) вже керували старим Саксонським герцогством. Володіння Вельфів у 1235 році стали Брауншвейг-Люнебурзьким герцогством. Засновником Ганноверської династії став Вільгельм (пом. 1592). Ганноверська держава виникла у 1692 році в результаті об'єднання володінь кількох гілок Люнебурзької лінії Вельфів (за винятком роду Брауншвейг-Вольфенбюттель). З 1708 року правитель Ганновера став курфюрстом Священної Римської імперії, офіційною назвою держави була «князівство-курфюрство Брауншвейг-Люнебург», проте неформально йменувалось «Курфюрство Ганновер» або просто «Кур-Ганновер».

У 1714 році відбулась вирішальна для країни подія — курфюрст Ганновера і герцог Брауншвейг-Люнебурзький Георг I за Актом про влаштування став королем Великої Британії, однієї з наймогутніших держав Європи. Особиста унія між державами тривала понад століття, це сприяло як культурно-економічному розвитку князівства, так і реалізації талантів ганноверців (таких, як Георг Гендель та Фрідріх Гершель) у Британії й на міжнародному рівні. Враховуючи інтереси Ганновера, британські королі часто втручались до європейських коаліцій та війн (іноді всупереч волі парламенту).

Створення королівства

У ході Наполеонівських війн Франція окупувала територію Ганновера. У 1803 році Ганновер здався французам за Артленбурзькою конвенцією й був окупований. Жан Батист Бернадот, майбутній король Швеції та Норвегії, з 14 травня 1804 упродовж кількох місяців був тут губернатором. Потім Ганновер був окупований Пруссією, а потім включений до створеного для брата Наполеона Жерома Бонапарта Вестфальського королівства (1807). Армія князівства була розформована, більша частина офіцерів і солдат пішла до Англії, де під назвою «King's German Legion» було створено легіон, який відіграв вирішальну роль у битві під Ватерлоо.

У 1814 році Віденський конгрес ліквідував курфюрства (оскільки Священна Римська імперія в ході наполеонівських війн припинила своє існування) й підняв статус Ганновера до королівства, назва «Ганновер» при цьому стала офіційною: його територія в результаті обміну земель з Пруссією збільшилась, включаючи Гільдесгайм, частину єпископства Мюнстер і східну Фризію. Ганноверське королівство увійшло до складу Німецького союзу.

Історія

Пам'ятник Ернсту Августу I роботи Карла Вольфа перед вокзалом у Ганновері

Першим королем Ганновера став монарх Великої Британії, який так і не дізнався про це, Георг III, який до цього часу вже був безнадійно психічно хворим, сліпим й перебував під опікою принца-регента, який у 1820 році став королем Великої Британії та Ганновера як Георг IV. Після його смерті у 1830 році останнім правителем доби унії став молодший брат Георга Вільгельм IV. Всі троє монархів жили у Великій Британії й у Ганновері ніколи не бували. Фактично весь цей період (1816—1837) Ганновером керував генерал-штатгальтер (з 1831 року віцекороль) Адольф Фредерік, герцог Кембриджський, молодший син Георга III і брат Георга IV й Вільгельма IV.

Смерть Вільгельма IV у 1837 році означала розірвання особистої британсько-ганноверської унії, оскільки за британськими законами йому спадкувала племінниця Вікторія, а за німецьким (Салічний закон) — наступний брат, герцог Камберлендський Ернст Август I. Він став першим монархом, який постійно проживав у Ганновері за 123 роки, за мав любов підданих. Однак у червні 1837 року, без усяких законних підстав, знайшовши, що устрій країни не відповідає його переконанням, Ернст Август I скасував конституцію й жорстоко переслідував опозицію. За його сина, який царював з 1851 року сліпого Георга V, у країні почався промисловий розвиток.

Ліквідація

Край існуванню Ганновера як держави поклала австро-пруссько-італійська війна 1866 року, під час якої Ганновер підтримав Австрію, після чого туди вторглись прусські війська, король Георг V був скинутий, а колишнє королівство анексовано Пруссією Вільгельма I й перетворено на провінцію Ганновер. Колишній король помер в еміграції у Парижі, залишивши сина Ернста Августа II і подальше потомство.

У подальшому існувала (аж до часів нацизму) «Ганноверська партія» (нім. Deutsch-Hannoversche Partei), яка вимагала автономії Ганновера й окремого представництва у рейхстазі.

Нині територія королівства Ганновер в основному входить до складу землі Нижня Саксонія, а місто Ганновер є її столицею.

Посилання

• Private Homepage zum Königreich Hannover (Lutz König) [Архівовано 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
• Private Homepage zu den Welfen (Heinrich Prinz von Hannover) [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
• Statistisches Handbuch des Königreichs Hannover 1824 (нім.)
• Statistisches Handbuch für das Königreich Hannover 1848 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
• Die Staats-Verfassung des Königreichs Hannover (нім.)