Перейти до вмісту

Едвін Габбл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Едвін Габбл
англ. Edwin Powell Hubble
Народився20 листопада 1889(1889-11-20)[1][2][…]
Маршфілд, Міссурі, США
Помер28 вересня 1953(1953-09-28)[4][2][…] (63 роки)
Сан-Маріно, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[4]
·silent stroked і інсульт
Похованняневідомо[5]
Країна США
Діяльністьастроном, астрофізик, космолог
Alma materЧиказький університет[6]
Королівський коледж
Wheaton Warrenville South High Schoold
Галузьастрономія
ЗакладЄркська обсерваторія
Обсерваторія Маунт-Вілсон
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ВчителіФорест Рей Мультон[7]
ЧленствоАмериканське філософське товариство[8]
Національна академія наук США
ВійнаПерша світова війна і Друга світова війна
У шлюбі зGrace Lillian Burked
Нагороди
Автограф

Едвін Павелл Габбл (також Едвін Поуелл Хаббл[9], англ. Edwin Powell Hubble, 20 листопада 1889, Маршфілд, Місурі, США — 28 вересня 1953, Сан-Марино, Каліфорнія, США) — американський астроном; дослідник галактик, позагалактичних туманностей, сформулював закон Габбла, створив класифікацію галактик.

Біографія

[ред. | ред. код]

1910 року закінчив університет у Чикаго, де вивчав математику та астрономію. Після цього три роки вивчав право в Англії в Оксфордському університеті. Після повернення до США деякий час працював правником (адвокатом), вчителем та баскетбольним тренером в Нью-Олбені, штат Індіана.

1914 року повернувся до занять астрономією в Єркській обсерваторії Чиказького університету у місті Вільямс Бей, штат Вісконсин, де 1917 року йому присуджено ступінь доктора за дисертацію «Фотографічне дослідження тьмяних туманностей». Під час Першої світової війни дослужився до майора. 1919 року дістав запрошення до обсерваторії Маунт-Вілсон у Пасадені (Каліфорнія), де працював до кінця життя.

Едвін Габбл довгий час очолював рух за встановлення Нобелівської премії в галузі астрономії, але єдине чого домігся цей рух, це рішення Нобелівського комітету про те, що роботи в галузі астрономії можуть отримувати Нобелівську премію в галузі фізики.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Основні праці Габбла присвячено вивченню галактик. 1922 року запропонував розділити спостережувані туманності на позагалактичні (галактики) і галактичні (газо-пилові). У 1924—1926 роках виявив на фотографіях деяких найближчих галактик зірки, які входять до їх складу, чим довів, що вони є зоряними системами, подібними до нашого Чумацького Шляху. 1929 року виявив залежність між червоним зсувом галактик і відстанню до них (Закон Габбла). 1935 року відкрив астероїд під номером 1373, названий ним «Цинцинатті».

На честь Габбла названо астероїд 2069 Габбл, відкритий 1955 року, а також космічний телескоп, виведений на орбіту 1990 року.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Фундаментальні праці Габбла:

  • 1936 — «Царина туманностей» (англ. The Realm of the Nebulae)
  • 1937 — «Спостережний підхід до космології» (англ. The Observational Approach to Cosmology)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20110630015230/http://hubble.nasa.gov/overview/hubble_bio.php
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Хаббл Эдвин Пауэлл / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. а б https://books.google.cat/books?id=Gmdthgi8_CkC& — С. 41.
  8. NNDB — 2002.
  9. Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 506

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Хаббл Эдвин Поуелл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Хаббл (Габбл) Едвін Поуелл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 506. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

[ред. | ред. код]