Дінократ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гравюра епохи Нового часу, що ілюструє задум Дінократа щодо гори Афон

Дінократ Родоський (також Дейнократ, Дімократ, Хірократ та Статікрат, (грец. Δεινοκράτης ὁ Ῥόδιος)) — давньогрецький зодчий, архітектор Александра Македонського.

З біографії

[ред. | ред. код]

Відомості про Дінократа є в творах Плутарха, Діодора Сицилійського, Соліна та ін. На думку Вітрувія і Соліна, Дінократ походив із Македонії. Інші автори, Псевдо-Каллисфен, Юлій Валерій і Ахіл Татій, вважають його вихідцем з Родосу. Дінократ супроводжував Александра на всьому шляху з Македонії. Вітрувій так розповідає про те, як архітектор потрапив на службу до Александра Македонського. Спочатку Дінократ намагався зробити це звичайним шляхом: за допомогою знайомих та рекомендаційних листів. Але це не допомогло. Тоді Дінократ вирішив влаштовувати свою долю сам і для початку розробив план міста. Він запропонував Александру зробити з гори Афон статую чоловіка, яка зображає самого Александра. В одній руці статуї знаходилося місто, в іншій — кубок, до якого повинна була збиратися вода з гірських джерел і литися в море. Проект Дінократа сподобався Александру, проте від його реалізації він відмовився. Полководець не хотів брати приклад з марнославного перського царя Ксеркса, що звелів прокопати канал в південній частині афонського півострова (його сліди збереглися до наших днів у містечку Провлакас). Архітектора же залишив при дворі.

Споруди

[ред. | ред. код]

До творів Дінократа, на підставі повідомлень античних авторів, належать наступні:

Проект статуї на горі Афон

[ред. | ред. код]

На західному краю дельти Нілу, в 332 р. до н. е. , Александр задумав заснувати нове місто, план якого розробив Дінократ[1]. За повідомленням античних авторів, цар намітив контури майбутнього міста, а розбивкою кварталів на місцевості відповідно до плану Дінократа керував сатрап Єгипту Клеомен з Навкратіс. Місто було сплановано за типовою для грецьких полісів гіпподамовою системою. Однак величезні розміри міста і наявність в його планувальній структурі нетипових для поліса споруд — царського палацу та низки монументальних громадських будівель, дозволяють говорити про Александрію як про першу і найбільш вдалу спробу містобудування епохи еллінізму. План Александрії — найвідоміше творіння Дінократа.

Похоронний катафалк для Гефестіона

[ред. | ред. код]

Після смерті наприкінці 324 р до н. е. Гефестіона, для похоронних урочистостей за проектом Дінократа побудували величезний багатоярусний катафалк, що нагадує зиккурат. Ця споруда мала площу 1 х 1 стадій (180 х 180 м) і висоту на 130 футів (близько 40 м). Після всіх прощальних ритуалів величезний катафалк із тілом Гефестіона всередині було спалено. Опис самої споруди залишився у Діодора Сицилійського.

Храм Артеміди

[ред. | ред. код]

Дінократ відновлював храм Артеміди в Ефесі[джерело?]. Цей храм побачив Антипатр, ініціатор списка семи чудес стародавнього світу. Він писав, що велич храму Артеміди більше, ніж будь-якого іншого храму у світі.

Інші проєкти

[ред. | ред. код]

Склав за дорученням Птолемея Філадельфа проект храму на честь його сестри, причому планував помістити в стелі магнітні камені, щоб залізна статуя цариці висіла у повітрі, але не встиг закінчити цієї споруди, бо помер[2]. За оцінками експертів, Дінократ був архітектором гробниці в Амфіполісі[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Δεινοκράτης, ο απίστευτος αρχιτέκτονας και πολεοδόμος του Μεγάλου Αλεξάνδρου. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  2. Дейнократ. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  3. Δεινοκράτης: Η συνάντηση του αρχιτέκτονα της Αμφίπολης με τον Μεγάλο Αλέξανδρο!. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]