Джон Гаранд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Гаранд
John (Jean) Cantius Garand
Народився1 січня 1888(1888-01-01)
Сен-Ремі, Квебек, Канада
Помер16 лютого 1974(1974-02-16) (86 років)
Спрингфілд, Массачусетс
ПохованняГілкерст-парк, Спрингфілд
Країна Канада
 США
Національністьамериканець канадського походження
Діяльністьконструктор зброї
Відомий завдякиПерша успішна самозарядна гвинтівка прийнята на військову службу
Роки активностіз 1917
ПосадаКонструктор, Інженер
Термін1917—1953
Нагороди

Джон Гаранд (англ. Jean Cantius Garand; 1 січня 1888, Сен-Ремі — 16 лютого 1974, Спрингфілд) — канадсько-американський конструктор вогнепальної зброї? який створив самозарядну гвинтівку M1 Garand, яку широко використовували у армії США та Корпусі морської піхоти США під час Другої світової та Корейської воєн.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Гаранд народився на фермі поблизу Сен—Ремі, Квебек.[1] Його батько переїхав до Джеветт-сіті, Коннектикут, з дітьми після смерті їхньої матері у 1899 році. Діти були зайняті на текстильній фабриці, де Джон зміг вивчити англійську під час прибирання підлоги. Джон зацікавився зброєю і навчився стріляти після роботи у тирі.[2] Під час роботи на текстильній фабриці Джон отримав знання механіка і був найнятий компанією з виробництва інструменту Браун та Шарп у 1909 році, яка знаходилася у Провіденсі, Род-Айленд. Пізніше, у 1916 році, він знайшов роботу в нью-йоркській компанії з виготовлення інструментів і продовжив навчатися стрільбі у тирі на Бродвеї.[3]

Розробка зброї

[ред. | ред. код]
Гаранд у Спрингфілдському арсеналі

Любов Гаранда до техніки та стрільбі поєдналися у його хобі — виготовлення зброї, яким він почав займатися професійно у 1917 році. У цьому році армія США оголосила конкурс на створення конструкції легкого кулемета і саме конструкція Гаранда була обрана Військовим міністерством США. Гаранд отримав посаду в Бюро стандартів США у Вашингтоні, округ Колумбія. Його робота полягала у вдосконаленні зброї. Перша модель була побудована лише у 1919 році, занадто пізно для використання у Першій світовій війні, але уряд залишив Гаранда на посаді інженера у Спрингфілдському арсеналі, де він працював з 4 листопада 1919 року до виходу на пенсію у 1953 році.[4]

У Спрингфілді, Массачусетс, Гаранд отримав завдання на створення основи для самозарядної гвинтівки та карабіну, які за допомогою відведення газів могли екстрактувати гільзу і досилати новий набій. Розробка ефективної, надійної та простої у розробці гвинтівки з урахування всіх зауважень армії США розтягнулася на 15 років.[5][6] В результаті Semiautomatic, Caliber .30, M1 Rifle (англ. самозарядна гвинтівка калібру .30 М1) була запатентована Гарандом у 1932 році,[7] і прийнята на службу армією США 9 січня 1936 року, а масове виробництво було розпочато у 1940 році. Вона замінила гвинтівку M1903 Springfield і стала основою зброєю піхоти під назвою гвинтівка Гаранда.[8] За часів Другої світової війни було випущено більше чотирьох мільйонів гвинтівок M1.[5] гвинтівки Гаранда довели свою ефективність і надійність та отримали високу оцінку від генерала Макартура.[9] Генерал Паттон писав, «На мій погляд, M1 Garand найвизначніший засіб ведення війни з усіх коли-небудь створених.»[10]

Гаранд цілиться зі своєї останньої розробки, T31 Bullpup

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х, Гаранд розробив і побудував прототип гвинтівки за схемою булпап. Вона використовувала той самий набій, що й M1, але магазин, автоматика та форма були повністю іншими.[11] Вона мала перемикач вогню, а темп стрільби був приблизно 600 пострілів за хвилину.[12] Після виходу Гаранда на пенсію у 1953 роботи над другою версією гвинтівки T31 було припинено. Проект було закрито, а гвинтівку направлено до музею Спрингфілдського арсеналу у 1961 році.

Гаранд не отримав жодного роялті за свою M1, не зважаючи на випущену їх кількість — більше шести з половиною мільйонів починаючи з 20 січня 1936 року. Усі права на цей винахід належали уряду США[4][13][14]. До Конгресу було направлено біль про преміювання Гаранда у сумі $100,000, але його не було прийнято. Гаранд залишався на посаді консультанта у Спрингфілдському арсеналі до відставки у 1953 році і помер у Спрингфілді, Массачусетс у 1974 році. Його поховано на цвинтарі Гілкерст-парк у Спрингфілді.

Родина

[ред. | ред. код]

Гаранд одружився з француженкою канадського походження вдовою Неллі Брюс Шепард (3 серпня 1900 — 25 лютого 1986) 6 вересня 1930 року в Олбані, Нью-Йорк. Вона мала двох доньок від попереднього шлюбу і народила в шлюбі з ним сина та доньку.[15][16][17][18]

Визнання

[ред. | ред. код]
Гаранд і M1

За свою працю у Спрингфілдському арсеналі, Гаранд отримав Нагороду за похвальні цивільні заслуги у 1941 році, медаль Олександра Л. Голлі (англ. Alexander L. Holley Medal) від Американського товариства інженерів-механіків та першу Медаль за заслуги (разом з Альбертом Хойтом Тейлором) 28 березня 1944 року.[19] У 1973 році Гаранда було введено до Зали Слави Корпусу Артилерії армії США за створення гвинтівки M1 або The Garand.[20] Запис у залі слави підтверджує винахідницьких геній і інженерні навички Гаранда:

Завдяки його інтуїтивному і інстинктивному винахідницькому генію, солдат США мав перевагу у військовій потужності під час Другої світової війни. Його чудове знання механіки і правильні рішення привели до створення численних інструментів, пристосувань і датчиків, які були необхідні для виробництва "Garand Rifle." Чудові інженерні знання у галузі зброї, зробили неоціненний внесок в історію Другої світової війни.[21]

Вимова імені

[ред. | ред. код]
Гаранд показує переваги гвинтівки M1 генералу Чарльзу М. Вессону, Начальнику Артилерії армії США

Над вимовою прізвища Garand  постійно точаться суперечки, його вимовляють /ɡəˈrænd/ або /ˈɡærənd/. Нащадки Джона Гаранда і його близький друг генерал Джуліан Хетчер загалом погоджуються на останній вимові, тому що вона римується з errand (укр. доручення).[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Загальним предком всіх Гарандів у Північній Америці є П'єр Гаранд (~1643 — 1700) з Руану, Франція.
  2. ↑ Hoffman, Jon T. A History of Innovation: U.S. Army Adaptation in War and Peace [Архівовано 20 травня 2016 у Wayback Machine.].
  3. ↑ McCarten, John (1943).
  4. ↑ а б Genius of Springfield [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.], Springfield Armory National Historic Site, NPS
  5. ↑ а б Bruce N. Canfield.
  6. ↑ Hindsight: A Critique Of The M1 Garand [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.], December 14, 2014.
  7. ↑ U.S. Patent #1892141 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  8. ↑ He Invented the World's Deadliest Rifle [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.], Popular Science, December 1940, p. 68.
  9. ↑ The Garand Rifle [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.], Chicago Tribune, February 26, 1942.
  10. ↑ Rose, Alexander.
  11. ↑ Garand T31 aka Bullpup .30. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
  12. ↑ Springfield Armory Museum: U.S. RIFLE GARAND T31 «BULLPUP» .30 (T65E1) SN# 1. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
  13. ↑ Garand Gave Rifle to U.S., The New York Times, March 4, 1942.
  14. ↑ See court case about Garand's M1 rights assignment to U.S.: Burke v. [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  15. ↑ 1930 US Census, 7 April 1930, Springfield, MA, Sheet 5B, line 98
  16. ↑ 1940 US Census, 16 April 1940, Springfield, MA, Sheet 13B, line 72
  17. ↑ Wedding announcement, The Springfield Republican, 5 October 1930, p. 6.
  18. ↑ John C. Garand obituary, The Springfield Republican, 17 February 1974, p. 62.
  19. ↑ Scientific Notes and News. Science. Т. 99, № 2571. American Association for the Advancement of Science. 7 квітня 1944. с. 276. doi:10.1126/science.99.2571.276. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 листопада 2011.
  20. ↑ The U.S. Army Ordnance Corps Hall of Fame. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
  21. ↑ Mr. John C. Garand [Архівовано 2016-10-20 у Wayback Machine.], The U.S. Army Ordnance Corps Hall of Fame
  22. ↑ Keefe, Mark A., IV «Garand Pronunciation», American Rifleman, July 2012, p. 36

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Гаранд&oldid=42375030