Вікіпедія:Слова-паразити

Вікіпроєкти

МОВА

нейтральність у всьому, _{включно зі стилістикою тексту}

• П'ять основ
• Нейтральна точка зору

норма (припис)

• Український правопис · Апостроф · М'який знак
• РВ І ЧР (m gen)
• Правило дев'ятки

узвичаєння мовних

• Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів
• Вікіпедія:Слова-паразити

труднощі перекладу чи передавання

власні назви

• Вікіпедія:Правила перекладу власних назв
• І, И, Й

передання з осібних мов

• транскрипція та транслітерація (кирилізація: en, ja)

ru

• Список помилок перекладу з російської
• росіянізм

корекція

• Сторінка скарг на мовні помилки інших дописувачів

СТИЛЬ

• Вікіпедія:Оформлення тексту
• Вікіпедія:Перевірка правопису

типографія

• Вікіпедія:Вікіфікатор (приведення автоматично до стилю)

ПРОЄКТИ

• Українська мова
• Добрі статті
• Поліпшення статей
• Вилучення статей

переклади

• Запити на переклад
• Інтервікіпереклади

ОНЛАЙНОВІ ЗНАДІБКИ

• Велика чи мала?
• А чи Я (род. відм.

ред.

Ця сторінка є частиною проєкту Вікіпедії українською мовою, яка має мету звільнити цей проєкт від слів-паразитів, які часто вживаються у ЗМІ та не відповідають критеріям НТЗ.

Ця стаття, яка має на меті боротися із неенциклопедичним стилем, описом понять, пов'язаних із перебільшенням явищ у повсякденному житті та Вікіпедії зокрема. Для заснування послужило Обговорення користувача: Albedo#Визначний, де було заторкнуто тему.

Нижче пропонуємо поповнювати список неозначених слів та слів-паразитів, штампів, семантичних зсувів, які збільшують обсяги статей, але не мають корисної інформації для енциклопедії.

Поняття

З погляду психології, похвала (хваління, вихваляння, реклама, піар, розм. хвальба, похвальба) — поняття, яке можна розглядати як акценти, які мають на меті збудити читача (у випадку який власне розглядаємо) від поточного стану сприйняття, актуалізувати (а, подеколи, й приспати) його слухові центри, критичність сприйняття, зокрема, коли немає інших (відмінних) даних.

Невизначені слова у Вікіпедії — це звороти, які нібито мають бути посиланням на джерело, але насправді ним не є. Типові невизначені слова: «відомі вчені стверджують…», «британські (або будь-які інші) учені довели…», «за словами експертів/спеціалістів/критиків…», «спільнота вважає…», «усім відомо…» і подібне. Хтось, редагуючи статтю про місто ХХХ, може додати твердження «ХХХ — найкраще місто на світі», «підкріпивши» його такими невизначеними словами: «деякі люди говорять, що ХХХ — найкраще місто на світі».

Твердження з невизначеними словами не обов'язково помилкове. Деякі люди (наприклад, вищезазначений хтось) дійсно кажуть, що ХХХ — найкраще місто на світі. Проте таке твердження, навіть якщо й технічно істинне, всеодно залишає безліч питань. Хто ці люди, що говорять, що ХХХ — найкраще місто на світі? Чому вони так говорять? «Деякі» — наскільки це багато? Яка точна кількість? тощо.

Невизначені слова можуть служити прикриттям особистої оцінкової думки редактора, чуток, реклами чи пропаганди. Не кожен читач може відмітити, що твердження, що містить їх, тримається на дуже хитких підставах. Це особливо небезпечно в такому авторитетному тексті, яким є енциклопедія.

Вікіпедія дотримується принципу верифікованості — можливості перевірки інформації, що міститься в статтях. Невизначені слова практично не залишають можливості для перевірки.

Слова, що можуть сприяти упередженому ставленню

Вихваляння

• Беззаперечно, безперечно, безумовно, безсумнівно, безсуперечно, певна річ, ясна річ, поза усіляким сумнівом  — (полінувалися обґрунтувати)
• Видатний, знаний, значний, чільний, знаменитий, блискучий — (залежить від критеріїв оцінювача і самого оцінювача)
• Відомий, славетний, звісний — (Вікіпедія не пише про невідомих)
• Усесвітньо відомий, відомий кожному
• Найвідоміший — (залежить від критеріїв оцінювача і самого оцінювача)
• Славнозвісний — (залежить від критеріїв оцінювача і самого оцінювача)
• Легендарний, оспіваний, викоханий — (наведіть хоч одну легенду чи пісню)
• Талановитий, обдарований
• Чудовий — питання смаку;
• Прекрасний — питання смаку;
• Геніальний, неймовірний, пречудовий

Голослівність

• Широко відомо, що — (полінувалися навести джерело)
• Віриться, що — (власний погляд чи ставлення)
• Здається, що — (власна думка)
• Кажуть; Вважається, що — (журналістський стиль, полінувалися перелічити тих, хто за і хто проти)
• Ходять чутки; Ходить/Є/Поширена/Існує думка — (журналістський, публіцистичний, газетний стиль, полінувалися знайти й навести джерело)
• Згідно з дослідженнями якихось вчених — (полінувалися навести джерело)
• Згідно з останніми дослідженнями — (така інформація швидко застаріває, тож потребує посилання на дату й місце проведення досліджень)
• Спеціалісти/Експерти/Фахівці вважають — (журналістський, публіцистичний, газетний стиль, полінувалися знайти й навести джерело)
• Багато якихось людей вважають — (полінувалися вказати авторів твердження)
• Усім ясно/зрозуміло/відомо — (полінувалися обґрунтувати)
• Само собою зрозуміло — (полінувалися обґрунтувати)
• Провідні люди галузі вважають — (полінувалися вказати авторів твердження)
• Критики відзначають — (полінувалися вказати авторів критики)
• Слід зазначити/Варто зауважити — (не рекомендовано вживати)
• Як усім відомо; як відомо; добре відомо — (полінувалися знайти посилання)

Неточні вирази

Вирази, пов'язані з часом

Вирази, пов'язані з порами року (навесні, весною, влітку, літом, восени, в осінь, взимку, зимою): використання пір року у тексті може бути двозначним, оскільки пори року у північній та південній півкулях відрізняються одна від одної на 6 місяців, а в багатьох місцевостях біля екватора розрізняють натомість сезони дощів та сезон засухи. У випадках, коли у статті йдеться про пори року, які відбуваються у відмінні від традиційних періодів для України (наприклад, у статтях про Австралію, Аргентину тощо), необхідно вказувати більш точний час — квартали, місяці, інші вирази («у середині (на початку, наприкінці) року»). Якщо пора року збігається із традиційними для України періодами (весна — березень-травень тощо) або очевидна з контексту (весняні квіти, весняне танення снігу, осінній урожай, осінній листопад, літній дощ, зимові опади, зимові свята тощо), заміна непотрібна.

Вирази, які можуть застаріти (зараз, тепер, сьогодні, завтра, позавчора, нині, наразі, цьогоріч, торік, на теперішній час, у цей час тощо): такі вирази можуть стосуватись як теперішньої події, так і, приміром, статті з Української радянської енциклопедії, написаної більш ніж півстоліття тому.

Приклади:

• недавно, нещодавно, віднедавна;
• скоро, незабаром, невдовзі, трохи згодом, у найближчому майбутньому часі, найближчим часом, у скорім часі;
• за останній час, останнім часом;
• у (в, на) даний час (момент), зараз, наразі, нині;
• у (в) наш час, у (в) теперішній час, тепер, теперки, теперечки;
• на сьогодні, на сьогоднішній (нинішній) день, нині, ниньки, нинечки;
• сьогодні, вчора, завтра;
• у (в) цьому році, цього року, цьогоріч;
• у (в) минулому році, минулого року, торік, минулоріч;
• у (в) наступному році, наступного року;
• у (в) минулому, давно;
• у (в) майбутньому.

Спеціальні шаблони, які можуть знадобитись:

• {{Коли}} — (див. en:Template:When)
• {{Станом на}} — (див. en:Template:As_of)
• {{Оновити після}}
• {{Оновити}}
• {{Слово-паразит}}
• {{Слова-паразити}}

Вирази піддання сумніву

Слова і фразеологізми, що виражають несправжність, хибність або уявність поняття чи явища на кшталт так званий, нібито [якийсь], умовно кажучи [...], буцімто мають по мірі можливості уникатися. Аналогічно, уникатися мають префікси квазі-, псевдо-, лже-, якщо вони не є частиною наукового терміну (наприклад, псевдоподія, квазістаціонарний процес, Лжедмитрій). Виражене таким чином зневажливе, зверхнє, скептичне або підкреслено відсторонене ставлення до предмету обговорення не надає читачеві розуміння суті претензій, а лише демонструє упередженість автора. Подібний стиль суттєво знижує нейтральність викладу матеріалу, нівелюючи енциклопедичність матеріалу в цілому.

З тих же причин рекомендується уникати лапок «…» — виразів в лапках, — що вживаються в тому ж контексті демонстрації несправжньості явища.

Натомість пропонується лаконічно сформулювати, чим саме поняття чи явище не задовольняє критеріям справжньості, автентичності або змінити фразу таким чином, щоб уникнути небажаних формулювань і можливостей двозначної трактовки.

Приклади

було проведено псевдореферендум

було проведено референдум, невизнаний світовою спільнотою

було проведено референдум, визнаний юридично нікчемним

було організовано голосування, назване організаторами референдумом

Іван Іванов, так званий «міністр енергетики» «АБВНР»

Іван Іванов, діяч невизнаної АБВНР, виконувач функцій міністра енергетики

Іван Іванов, діяч маріонеткової АБВНР, виконувач функцій міністра енергетики

Маніпулятивні ярлики

Слова-паразити: ... член культу (секти), расист, збоченець, сектант, фундаменталіст, єретик, екстреміст, терорист, борець за чиюсь-там свободу, фанатик ...

Маніпулятивні ярлики — такі як опис організації як культу; особи як расиста, терориста, чи борця за чиюсь свободу; сексуальної практики як збочення, — можуть виражати суперечливу точку зору, і в загальному випадку мають уникатися. Вжиток таких термінів є виправданим, якщо вони є загальновживаними і підтверджені надійними джерелами для опису предмету чи явища, — із терміном бажано надати внутрішнє посилання на статтю, що прямо розкриває доцільність його використання.

Див. також

• {{Слова-паразити}}
• Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок
• Логіка
• Логічна хиба і Категорія:Логічні хиби
• Твердження
• Методи ведення переговорів
• Когнітивне упередження