Бураміси
| Бураміси | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бураміси[1] (Burramyidae) — родина ссавців з когорти сумчасті (Marsupialia), підряду кускусовиді (Phalangeriformes).
Довжина голови й тіла: 60-120 мм, довжина хвоста: 70-175 мм[2], вага: до 40 кг, найменшого виду, Cercartetus lepidus, 6-8 грам.[3]
Хутро м'яке, будова тіла делікатна, мають великі очі й вуха схожі на вуха мишей. Рід Cercartetus значною мірою дендрофільний. Усі представники родини мають сильний майже голий, чіпкий хвіст. Зубна формула: I 3/2, C 1/0, P 2-3/3, M 3-4/3-4 = 34-40. Бураміси характеризуються редукцією першого верхнього і другого нижнього премолярів і третім нижнім премоляром з двовістревим верхом.[2]
У харчуванні вони всеїдно-комахоїдні, але особливості харчування деяких з видів не достатньо вивчені. Бураміс малий (Burramys parvus) населяє холодні альпійські і субальпійські області і, як відомо, впадає в сплячку на тривалий період часу. На великих висотах (> 1500 м), де сніговий покрив може залишатись протягом 6 місяців, ця істота подвоює свою вагу тіла за рахунок жирових відкладень перед зимовими снігами. Сплячка триває від 2 до 7 місяців і характеризується температурою тіла близько 2 °C на термін близько 3 тижнів, з короткими нападами нормальної температури тіла. Через своє обмежене гірське місцепроживання, цей унікальний ссавець живе в кількох дуже роз'єднаних популяціях, загальною чисельністю менше 2600 особин.[3]
Бураміси — включають 2 роди та 5 сучасних видів[4].
Родина Бураміси (Burramyidae)
- Рід Бураміс — Burramys (4 види, проте тільки один сучасний)
- Вид Бураміс малий — Burramys parvus
- Рід Чіпкохвіст — Cercartetus
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Підписана у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 березня 1973 р. Виправлена в Бонні 22 червня 1979 р. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
- ↑ а б Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 2. — С. 128. — ISBN 0801857899.
- ↑ а б Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 102. — ISBN 0763762997.
- ↑ За: «Види ссавців світу» (2005).