Перейти до вмісту

Єнс Леманн

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Єнс Леманн
Єнс Леманн
Єнс Леманн
Особисті дані
Народження 10 листопада 1969(1969-11-10) (55 років)
  Ессен, Північний Рейн-Вестфалія,
ФРН
Зріст 190 см
Вага 87 кг
Прізвисько Mad Jens(Скажений Єнс),
Super Jens (Супер Єнс),
Папа Єнс
Громадянство  Німеччина
Позиція Воротар
Юнацькі клуби
1987—1988 Німеччина Шальке 04
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1998 Німеччина «Шальке 04» 274 (2)
1998–1999 Італія «Мілан» 5 (0)
1999–2003 Німеччина «Боруссія» Д 129 (0)
2003–2008 Англія «Арсенал» 147 (0)
2008–2010 Німеччина «Штутгарт» 65 (0)
2011 Англія «Арсенал» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–2008 Німеччина Німеччина 61 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леманн.

Єнс Леманн (нім. Jens Lehmann; *10 листопада 1969, Ессен, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН) — німецький футбольний воротар, захищав ворота низки провідних європейських клубів. Завершив кар'єру у 2011.

Воротар збірної Німеччини з 1998, учасник трьох чемпіонатів світу — 1998 (3-й воротар), 2002 (2-й воротар) і 2006 (основний воротар).

Біографія

[ред. | ред. код]

Кар'єра Леманна почалася 1987 року в «Шальке-04» — в Гельзенкірхені воротар провів 11 років. Протягом чотирьох років був основним голкіпером команди, з якою в сезоні 1996/97 завоював Кубок УЄФА.

Дебютував у збірній Німеччини в лютому 1998 в зустрічі з Оманом, але відтоді частіше залишався в запасі. Не зіграв жодного матчу на ЄВРО-2000 і чемпіонаті світу-2002, програвши конкуренцію Оліверу Кану. У ході кваліфікації Євро-2004 Кан не дозволив засумніватися в тому, що саме він — перший номер національної команди, залишивши Леманна на лавці запасних у шести зустрічах відбіркового турніру.

На початку 1998 року Леманн перейшов до «Мілана», але невдовзі опинився в «Боруссії» з Дортмунда. Леманн не відразу завоював визнання вболівальників на «Вестфаленштадіон», бо ті були незадоволені продажем свого улюбленця Штефана Клоса і гельзенкірхенським минулим Леманна. Проте кіпер зміг привести «Боруссію» до перемоги в чемпіонаті Німеччини й до фіналу Кубка УЄФА.

У сезоні 2002/03 золоті медалі німецького чемпіонату виграла «Баварія», а Леманн і «Боруссія» залишилися третіми, давши проскочити вперед «Штутгарту». Через травми Леманн провів у чемпіонаті всього 24 гри, зате в Лізі чемпіонів УЄФА допоміг дортмундцям пробитися в другий груповий етап. У липні 2003 був проданий в «Арсенал», який шукав заміну Девідові Сімену.

2003/04: Запам'ятався парою грубих ляпів, але в цілому провів сезон на висоті — його «Арсенал» взяв золото і став першою командою з 1899 року, кому вдалося пройти прем'єр-лігу без жодної поразки. Провів десять матчів у Лізі чемпіонів, де «каноніри» добралися до 1/4 фіналу.

У 2010 після матчу 34-го туру чемпіонату Німеччини з «Гоффенхаймом» (1:1) Єнс Леманн оголосив про завершення спортивної кар'єри[1].

У березні 2011 Єнс Леманн повернувся в «Арсенал» до кінця сезону, замінивши травмованих Щенсни і Фабіянськи[2].

Улітку 2011 року Єнс вів переговори з «Шальке 04»[3], яких залишив основний голкіпер — Мануель Ноєр. Проте сторони не дійшли згоди і Леманн «повторно» завершив кар'єру.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Під час перебування гравцем «Шальке» двічі забивав голи[4][5], причому один з них допоміг команді піти з поля без поразки[5].

У листопаді 2016 року Штарнберзький окружний суд засудив 47-річного Леманна до штрафу в 42 500 євро. Екс-голкіпер збірної Німеччини і Арсеналу виявився учасником ДТП в ролі пасажира, проте відмовився співпрацювати з поліцією і надати їй відомості про інцидент.

Звинувачення спочатку розраховувало на 50 денну величину, кожна з яких буде оцінена в 4 тисячі євро. Розмір такої величини залежить від суми доходів підсудного. Однак юристам Леманна, який зараз працює телеекспертом і заробляє 25 тисяч євро на місяць, вдалося знизити розмір денного покарання до 850 євро. Таким чином, Єнс буде змушений заплатити 42 500 євро.

За нормами німецького права, штрафи до 90 денної величини не вносяться в історію правопорушень.

Під час слухань Леманн також виграв апеляцію на штраф у 240 тисяч євро за іншу участь в ДТП. У 2014 році він потаранив інший автомобіль, а потім схопив водія за краватку через вікно.

Також Леманн звинувачувався в тому, що він перевищив швидкість в березні 2016 року. Спочатку Єнс наполягав, що на фото зображений не він, але звинувачення у цій справі були зняті[6].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Шальке 04»
«Мілан»
«Боруссія» (Дортмунд)
«Арсенал» (Лондон)
Збірна Німеччина
Особисті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Воротар «Штутгарта» Єнс Леманн оголосив про завершення ігрової кар'єри. Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  2. ↑ Lehmann rejoins Arsenal on short-term deal [Архівовано 1 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Schalke confirm Jens Lehmann interest. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 21 жовтня 2011.
  4. ↑ FC Schalke 04 - TSV 1860 München 6:2 (німецькою) . fussballdaten.de. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 15 березня 2011.
  5. ↑ а б Borussia Dortmund - FC Schalke 04 2:2 (німецькою) . fussballdaten.de. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 15 березня 2011.
  6. ↑ Суд вынес вердикт сразу по 3 делам Леманна // http://football.ua/germany/319484-sud-vynes-verdikt-srazu-po-3-delam-lemanna.html [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єнс Леманн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єнс_Леманн&oldid=43184086