Спорт

Поняце спорт найчастейше подрозумює змаганє зоз сфери физичних активносцох1^[1], алє єст и спорти хтори нє вязяни за физичну активносц, як цо то шах. Даєдни з причинох прецо ше людзе занїмаю зоз спортом то розвага, розвиванє цела, злєпшованє физичней способносци, змагательни дух, як и финансийни доходок. Спорт то звичайно бависко або змаганє двох екипох, хтори жадаю победзиц єдна другу. У даєдних спортох допущени нєришени резултат у змаганю; други обезпечую методи за ришованє нєришених бавискох же би заш лєм було побиднїкох и поражених. Векше число таких бавискох зоз нєришеним резултатом може буц орґанизоване на турнирох, же би ше преглашело шампиона. Велї спортски екипни бависка, орґанизовани на вецей уровньох, маю рочного шампиона, хтори ше преглашує на основи бависка у порядней спортскей сезони. Єст велї спорти, рушаюци од тих зоз двома бавячами, та и зоз коло сто бавячами, источашнє у екипи, або ше змагаю поєдинєчно. У даєдних спортох, як цо то обегованє, змага ше вельке число змагательох, кажди процив каждого, алє побиднїк лєм єден.

Под поняцом спорту ше пообщено подрозумює активносц заснована на физичней схопносци. Вельки спортски змаганя, як цо то Олимпийни бависка, подрозумюю спортски стретнуца хтори задоволюю лєм тоту дефиницию. Даєдни други орґанизациї, а медзи нїма и Совит Европи, под дефиницию спорту нє подрозумюю активносци без физичного елементу. Медзитим, велї нєфизични активносци поглєдую припознанє як духовни спорти. Медзинародни олимпийни комитет припознава шах и бридж як bona fide спорти. Медзинародна асоцияция спортских федерацийох препознава пейц нєактивни спорти: бридж, шах, даму, ґо ( бависко на табли) и китайски шах и огранїчує число таких (духовних) бавискох хтори мож припознац як спорт.

У каждим бависку ше почитує правила або обичаї, хтори служа як подлога за добру конкуренцию и одлучованє о побиднїкови. Побида може буц одредзена на основи физичних збуваньох, як цо то бодованє ґолох або преходзенє зарисованей линиї. Тиж так, побида може буц одредзена и зоз помоцу судийох, хтори бодую елементи спортского виводзеня и елементи засновани на технїчним и уметнїцким упечатку.

Звичайно ше чува записи о перформансох, а при популарних спортох, тоти информациї ше обявює у спортских вистох. Спорт права розвага за патрачох, та праве таки спорт — спорт патреня, прицагує велїх патрачох на спортски стадиони, а ширша публика може провадзиц тоти змаганя прейґ телевизийного емитованя. Спортске ставянє дакеди строго реґуловане, а у дзепоєдних случайох є од главного значеня за спорт.

Спрам А.Т.Кернийови, совитодавней хижи, спортска индустрия мала вредносц од 620 милиярди долари од 2013. року. Найдоступнєйши и найвецей практиковани спорт то бежанє, а фодбал найпопуларнєйши навияцки спорт.

Етимолоґия

Слово спорт походзи о старого француского слова despot, а значи розвага. Найстарша дефиниция у анґлийским язику походзи зоз коло 1300. року, а то же шицко цо людзом интересантне и за розвагу, то спорт.

История

Артефакти шведоча о постояню спорта у Китаю ище пред 2 000 роками пред.н.е. Єст индикациї же ґимнастика була популарна у китайскей античней прешлосци. Монументи фараона указую же велї спорти, як цо то плїванє и риболов, були добре розвити и реґуловани пред даскельо тисячи роками и старим Єгипту^[2]. Други єгипатски спорти то руцанє копиї, скаканє до висока и пасованє. У античней Персиї спорт, як цо то традицийна иранска борбена схопносц зорхана, барз узко повязани зоз воєнима схопносцами. Спортски бависка поло и юста тиж походза зоз Персиї.

Воєна култура и розвиванє спорта у Греческей у велькей мири уплївовали єдно на друге. Спорти заберали значну часц їх култури, так же Греки основали Олимпийни бависка, хтори ше отримовали кажди штири роки у малим населєню Олимпу у Греческей. Од теди та по нєшка, спортски бависка ше у вше векшей мири орґанизує и реґулує. Индустриялизация приведла до звекшаня шлєбодного часу, оможлївююци масом провадзиц рижни спортски бависка, алє и участвовац у атлетских активносцох. Таки тренд ше предлужує зоз зявйованьом медийох и ґлобалних комуникацийох. Професионализем постал важнєйши, вон додатно звекшал популарносц спорта, и праве прето спортски навияче можу провадзиц успихи спортистох – док источашнє уживаю у вежбаню и конкуренциї, у духу аматерского участвованя у спорту. Од початку 21. вику, вше ше вецей приповеда о тим чи трансродни спортисти годни участвовац у спортских змаганьох, чийо предписаня у складзе зоз їх посттранзицийним родовим идентитетом.

Подзелєнє

Єдно з главних подзелєньох то подзелєнє на ґрупни и самостойни спорти:

• До ґрупних (заєднїцких) спортох спадаю шицки спорти хтори ше бави ґрупно, дзе найвекше место забераю спортски бависка як цо то: фодбал, кошарка, одбойка, рукомет, ватерполо, гокей и други.

• До самостойних (поєдинєчних) спортох спадаю спотри у хторих ше поєдинєц сам заклада за свойо успихи. Ту спадаю атлетика, борбени спорти, ґимнастика, плїванє и други.

У велїх поєдинєчних спортских дисциплинох у явних змаганьох боди учашнїкох зоз истей екипи ше здава же би ше преглашело екипного побиднїка, односно клуб хтори мал найлєпших учашнїкох.

Даєдни спорти мож виводзиц и як поєдинєчни и як ґрупни. Ту спадаю тенис, уметнїцке корчолянє, столни тенис, скоки до води и велї други.

Спорт може буц змагательного або шлєбодного характеру.

Змагательни характер ше посцигує кед ше спортисти змагаю же би посцигли винїмково добри резултати. Праве прето ше орґанизує порядни або дочасово турнири дзе участвую вецей екипи або поєдинци. Найвецей уваги ширцом швета прицагую Олимпийни бависка и Шветове першенство у фодбалу, а вельку популарносц маю и змаганя у Формули 1.

Попри телевизийней публики, хторей єст барз вельо, спорт нєшка постал и прави бизнис. Мултинационални корпорациї даваю вельки суми пенєжу же би ше їх реклами видзело на важних спортских збуваньох, а трансфери найлєпших спортистох медзи клубами вредза дзешатки милиони долари.

Шлєбодни характер спорта теди кед ше спортисти занїмаю зоз спортом пре їм познати причини, а найчастейше то рекреативни и здравствени причини.

Класификация спорту

Класификация спорту облапя подзелєнє спорту на розличити подфайти.

Перше подзелєнє на:

Рекреативни спорт (подрозумює порядну програму вежбаня и змаганя пре чуванє здравя и физичней активносци)
Школски спорт (тренинґи и системи змаганьох прилагодзени ґу возросту спортистох, так же би кажде могол виражиц свой талант)
Аматерски спорт (спортисти поєдинцни здобуваю почитованє у дружтве, доходза до додатного заробку и подобне)
Спорт инвалидох (инвалиди ше сходза и змагаю пре тїлесну и менталну регабилитацию)
Професийни спорт (спортисти за активне занїманє, а тренере, менаджере и други особи за їх потримовку у спорту, доставаю надополнєнє и то їх основне занїманє)

Попри того, спорт мож подзелїц и на:

Елитни спорт оможлївює найлєпшим поєдинцом же би постали винїмково добри. Таки спортски успихи нє можлїви без масовного занїманя зоз спортом, прето же найлєпши поєдинци вискакую зоз принципом селектованя.
Нєзмагательни спорт то индивидуални спорт каждого поєдинца, або универзални прето же ше зоз таким спортом можу занїмац шицки катеґориї жительства.
Замагательни спорт вельку улогу придава побиди, конкуренциї, жертвованю, односно побида постава друге мено за спорт.

Список спортох

Єст рижни подзелєня спорту и чежко их розгранїчиц. Часто ше приповеда о олимпийних спортох, односно о тих цо заступени на жимских або лєтнїх олимпийних бавискох, и о других, нєолимпийних спортох. Єст и спорти, як цо то модерни пейцбой або триатлон, хтори ше состоя зоз даскелїх розличних спортох и спадаю до окремней катеґориї.

Атлетика: руцачци дисциплини (диск, копия, куля, куля на дроце), обеговацки дисциплини (шпринт, штреднї драги, длугоки драги, високи и нїзки препони, штафета), скоки (до висока, до далєка, троскок, зоз палїцу), вецейбой

Екипни спорти зоз лабду: