Сколэ
| Ош | ||||||||
| Сколэ | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| укр.: Сколе | ||||||||
| ||||||||
|
||||||||
| 49°02′16″ с. ш. 23°30′50″ в. д.HGЯO | ||||||||
| Мастор | ||||||||
| Аймак | Львивонь аймак | |||||||
| Район | Самбиронь[1] | |||||||
| Историясь ди географиясь | ||||||||
| Ушетфоль | X сядокиза | |||||||
| Ошсь мархта | 1660 | |||||||
| Серец | 436 метр | |||||||
| Частонь каркс | UTC+2[d] | |||||||
| Демографиясь | ||||||||
| Эряйхне |
|
|||||||
| Масторонь кяльса | украинонь кяль | |||||||
| Идентификаторхне | ||||||||
| Телефононь кодсь | +380 3251 | |||||||
| Почтонь индекссь | 82602 | |||||||
| skole-rada.gov.ua | ||||||||
|
|
||||||||
 Сколэ | ||||||||
.jpg)
.jpg)
Сколэ (укр.: Сколе) — ошсь Украинаса[3][4].
| Климатограммась Сколэ ошсь | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Я | Д | Э | Ш | П | Л | П | М | Т | К | С | А |
60
−3
−8
|
64
−1
−7
|
75
3
−4
|
94
11
1
|
133
16
6
|
145
19
10
|
164
20
12
|
121
20
12
|
99
15
7
|
80
10
3
|
68
5
−1
|
72
−1
−6
|
| Температурась ковжсь (°C) Атмосфернай осадкатне (мм), Кизонь инкса : 1175 мм. Сайт: Сколэ ошсь «Climate-Data.org» (анг.)[5] | |||||||||||
Ушетфоль X сядокиза.
Эряйхне Сколэ ошсь
Культурась
[петнемс | петнемс лисьмапрять]Спортсь
[петнемс | петнемс лисьмапрять]Ошт-ялгат
[петнемс | петнемс лисьмапрять]Фотоархтофкс
[петнемс | петнемс лисьмапрять]
.jpg)
Кяльвалсь
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- Володимир Дмитрук. Сколе, Сколівський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. 1968. — ISBN 978-966-00-1359-9 (укр.)
- Данилюк Ю. З., Дмитрук В. Сколе // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 610. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5 (укр.)
- Вікторія Тарас. Сколе: історико-культурний нарис. Інститут народознавства Національна академія наук України, 2020 (укр.)
- Вікторія Тарас. Історико-культурний нарис Сколівської Бойківщини. Народознавчі зошити. № 4 (136), 2017 (укр.)
Лятфтамат
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» (укр.)
- ↑ Кирдемасторонь службань статистикать Украинаса Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року — Кыйив.
- ↑ "Sub-national HDI - Area Database - Global Data Lab". hdi.globaldatalab.org. (анг.)
- ↑ Adrian Room (2003). Placenames of the World: Origins and Meanings of the Names for Over 5000 Natural Features, Countries, Capitals, Territories, Cities and Historic Sights. McFarland. ISBN 9780786418145. (анг.)
- ↑ Сколэ ошсь «Climate-Data.org» (анг.)
- ↑ Україна / Ukrajina
- ↑ Эряйхне (укр.)
Ушеширень кучфтемат
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- Офицалонь лопа (укр.)
- Сколэ «Замки і храми України» (укр.)
| Районтне |  | |
|---|---|---|
| Оштне | Львив • Дрогобыч • Шэптыцькый • Стрый • Самбир • Борыслав(uk) • Одяворивськ(uk) • Турка • Трускавэць • Од Роздил(uk) • Золочив • Броды • Сокаль • Стэбнык • Городок • Вынныкы • Мыколаив • Жовква • Яворив • Соснивка • Камьянка-Бузька • Жыдачив • Дубляны(uk) • Радэхив • Пустомыты • Мостыська • Ходорив • Буськ • Рава-Руська • Судова Вышня • Сире Самбир(uk) • Пэрэмышляны • Оцю Мосты(uk) • Сколэ • Моршын • Рудкы • Од Калынив(uk) • Добромыль • Хырив • Бибрка • Комарнэ • Глыняны • Бэлз • Угнив | |
| Ёмлаошне | Борыня • Брюховичи • Гирнык • Гниздычив(uk) • Дашава • Добротвир • Дубляны(uk) • Жвырка • Журавна • Запытив • Краковэць(uk) • Краснэ(uk) • Кулыкив(uk) • Лопатын(uk) • Магэрив(uk) • Мэдэнычи • Нэмырив(uk) • Ныжанковычи(uk) • Олэська • Пидбуж • Пидкаминь(uk) • Поморяны • Роздил(uk) • Руднэ • Сире Силь(uk) • Славськэ • Схидныця • Шкло(uk) • Щырэць | |
|
Тя апак шумордак сёрматфкссь географиянь васта колга ащи керфкс. Ули мяльце сонь петнеманза? Лезтт! |