1910-ті
Цитати
[ред.]Авангард — це міжнародне явище. Він одночасно зароджувався і розвивався в багатьох регіонах і країнах. Дуже важливо розуміти, в який час це відбувалося. Початок XX століття — час величезних світових і геополітичних катаклізмів. Це розпад імперій, розвиток наукового прогресу, винахід нових технічних засобів, як-от фотоапарат, відеокамера, що змушує людину взагалі переосмислити себе і саму суть мистецтва[1]. |
|||||
— Тетяна Філевська |
1910-ті в Україні
[ред.]Бурхливе культурне життя 1908-1914 років доводить, що українські та російські авангардисти цілком природно почувалися в одному ряді з європейськими майстрами. У 1908 в Києві проходить скандальна виставка під кураторством Олександри Екстер, а ще через рік в Одесі скульптор Володимир Іздебський організовує свій перший «Салон», в якому українські художники виставляються поряд з Анрі Матіссом, Жоржем Браком та Анрі Руссо[2]. — Зі статті «Дикуни і декаденти. Авангардні виставки в дореволюційній Україні» |
|||||
— Костянтин Малеонюк |
В лютому 1914 року на Хрещатику відкривається виставка «Кільце», організована Олександром Богомазовим за участю Олександри Екстер та учнів Київського політехнічного інституту. |
|||||
— Костянтин Малеонюк |
Після другого «Салону» і знайомства з Кандинським, Давид Бурлюк виставляється в Мюнхені в складі угрупування «Синій Вершник». Він вступає в московське училище живопису, знайомиться там з Володимиром Маяковським, і його діяльність на деякий час зосереджується в Москві. |
|||||
— Костянтин Малеонюк |
Примітки
[ред.]