Перейти до вмісту

1910-ті

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:


Цитати

[ред.]
  •  

Авангард — це міжнародне явище. Він одночасно зароджувався і розвивався в багатьох регіонах і країнах. Дуже важливо розуміти, в який час це відбувалося. Початок XX століття — час величезних світових і геополітичних катаклізмів. Це розпад імперій, розвиток наукового прогресу, винахід нових технічних засобів, як-от фотоапарат, відеокамера, що змушує людину взагалі переосмислити себе і саму суть мистецтва[1].

  — Тетяна Філевська

1910-ті в Україні

[ред.]
  •  

Бурхливе культурне життя 1908-1914 років доводить, що українські та російські авангардисти цілком природно почувалися в одному ряді з європейськими майстрами. У 1908 в Києві проходить скандальна виставка під кураторством Олександри Екстер, а ще через рік в Одесі скульптор Володимир Іздебський організовує свій перший «Салон», в якому українські художники виставляються поряд з Анрі Матіссом, Жоржем Браком та Анрі Руссо[2]. — Зі статті «Дикуни і декаденти. Авангардні виставки в дореволюційній Україні»

  — Костянтин Малеонюк
  •  

В лютому 1914 року на Хрещатику відкривається виставка «Кільце», організована Олександром Богомазовим за участю Олександри Екстер та учнів Київського політехнічного інституту.
Для Богомазова це стало першою значною виставкою, там було представлено 88 його робіт, здебільшого графіка. Як і Кандинський під час другого «Салону», Богомазов представив свою теоретичну працю «Суть чотирьох елементів», в якій він пояснював принцип нового кубофутуристичного мистецтва: поєднання лінії, кольору, форми та площини картини[2]. — Зі статті «Дикуни і декаденти. Авангардні виставки в дореволюційній Україні»

  — Костянтин Малеонюк
  •  

Після другого «Салону» і знайомства з Кандинським, Давид Бурлюк виставляється в Мюнхені в складі угрупування «Синій Вершник». Він вступає в московське училище живопису, знайомиться там з Володимиром Маяковським, і його діяльність на деякий час зосереджується в Москві.
Екстер тим часом бере участь в художній артелі в селі Вербівка, де вона під керівництвом Наталії Давидової разом з Казимиром Малевичем, Іваном Пуні, Ксенією Богуславською та іншими малювали супрематичні дизайни для вишивок на сумках та подушках. А в 1918 Екстер відкриває майстерню декоративно-ужиткового мистецтва в Києві[2]. — Зі статті «Дикуни і декаденти. Авангардні виставки в дореволюційній Україні»

  — Костянтин Малеонюк

Примітки

[ред.]