7 862 Ñтаттей
ÐœÐТЕРІЯЛИ ДО УКРÐЇÐСЬКОЇ
ТЕРМІÐОЛОГІЇ ТРÐОМЕÐКЛЯТУРИ
ТОМ XVI
УКРÐЇÐСЬКРÐКÐДЕМІЯ ÐÐУК
ІÐСТИТУТ УКРÐЇÐСЬКОЇ ÐÐУКОВОЇ МОВИ
ІNSTITUT DER UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHE
Ðœ. ДОРОШЕÐКО, Ðœ. СТÐÐИСЛÐВСЬКИЙ, Ð’. СТРÐШКЕВИЧ
СЛОВÐИК ДІЛОВОЇ МОВИ
ТЕРМІÐОЛОГІЯ ТРФРÐЗЕОЛОГІЯ
(ПРОЄКТ)
ДЕРЖÐÐ’ÐЕ ВИДÐÐ’ÐИЦТВО УКРÐЇÐИ
Ð¥ÐРКІВ 1930 КИЇВ
ПЕРЕДМОВÐ
Під понÑÑ‚Ñ‚Ñм «ділова мова» треба розуміти мову ділових ÑтоÑунків уÑтанов з іншими уÑтановами та громадÑнами, а також мову ділових ÑтоÑунків громадÑн між Ñобою. Ділова мова не обіймає технічної термінології Ñ– фразеології виробництв, що Ñ—Ñ… ІУÐÐœ подає в фахових Ñловниках.
Складову чаÑтину Ñловника ділової мови Ñтановить:
1) Мова лиÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… відділів уÑтанов — влаÑне канцелÑÑ€Ñька мова.
2) Мова актів та документів, що Ñ—Ñ… укладають уÑтанови та приватні оÑоби, а також Ñудові загальні терміни, уживані в загальному відділі уÑтанов, — правнича мова.
3) Мова комерційного лиÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÑтанов та приватних оÑіб (крім назов краму),
4) Ð¢ÐµÑ€Ð¼Ñ–Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ (Ñ– фразеологіÑ) рахівництва уÑтанов та індуÑтріÑльних закладів (крім ÑпеціÑльно-технічних термінів).
5) Загальні назви уÑтанов та індуÑтріÑльних закладів («инÑпектура», «комиÑÑариат», «треÑт», «фабрика», «завод»), а також назви комунальних закладів («банÑ», «цирк», театр», «бойнÑ»).
6) Ðазви поÑад у державному апараті, гоÑподарчих та громадÑьких організаціÑÑ…, культурно-оÑвітніх уÑтановах, а також у конторах індуÑтріÑльних закладів: («делопроизводитель», «управлÑющий делами», «Ñчетовод», «табельщик»).
7) ОÑновні назви профеÑій, уживані в діловодÑтві профеÑійних органів, Ñк Ñ– назви відповідних профÑпілок.
8) Ðайпотрібніші назви об'єктів промиÑлового Ð¾Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ‚ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ («ларек», «рундук», маÑтерÑкаÑ»), а також назви різного роду майÑтерень.
9) Ðазви уÑÑ‚Ð°Ñ‚ÐºÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð½Ñ†ÐµÐ»Ñрій, контор, а також номенклатура канцелÑÑ€Ñького Ð¿Ñ€Ð¸Ð»Ð°Ð´Ð´Ñ («Ñтол», «шкаф», «Ñчеты»).
10) ОÑновні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, Ñ—Ñ… відділів та уÑÑ‚Ð°Ñ‚ÐºÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑ€Ð°Ð¼Ð½Ð¸Ñ†ÑŒ («бакалейный магазин», «дровÑной Ñклад», Â«Ñ€Ð¾Ð·Ð½Ð¸Ñ‡Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´Ð°Ð¶Ð°Â», Â«Ð¼ÐµÐ»Ð¾Ñ‡Ð½Ð°Ñ Ð»Ð°Ð²ÐºÐ°Â», «полка», «прилавок»).
11) Терміни наукової організації праці в діловодÑтві та бухгальтерії уÑтанов («картотека», «хронометраж» Ñ– Ñ‚. д.).
Щодо виробень та фабрик, Ñкладових, чаÑтин треÑтів Ñ– комбінатів, то, хоч Ñ—Ñ… можна вважати за уÑтанови, проте Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ðµ запровадила до Ñловникового реєÑтру назов Ñ—Ñ…, щоб не збільшувати розмір Ñловника ділової мови матеріÑлом, уже поданим у Ñловнику Технічної термінології (загальному) ІУÐÐœ.
До термінологічного реєÑтру Ñловника, згідно з інÑтрукцією на ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñловників ІУÐÐœ, заведено:
а) Суто-фахові терміни ділових ÑтоÑунків: «отношение», «входÑÑ‰Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ¼Ð°Ð³Ð°Â», «протокол», «отчет», «договор", «Ñчет», «Ñмета» тощо.
б) ЗаÑтоÑовані терміни, тобто такі Ñлова, що хоч Ñ– входÑÑ‚ÑŒ до інших термінологічних галузей, але в ділових ÑтоÑунках набули Ñпецифічного заÑтоÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ («уплотнение квартир»).
в) ЗаÑтоÑовані загальні Ñлова живої мови, що набули Ñпецифічного Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ділових ÑтоÑунках та урÑдуванні уÑтанов, Ñк от: «заключение (по делу)», «раÑÑмотрение дела», «извещение».
г) Дотичні терміни, взÑÑ‚Ñ– з відповідних ÑпеціÑльних ділÑнок знаннÑ, Ñкі проте в діловій мові з тим Ñамим значеннÑм широко заÑтоÑовують. Такі Ñ” терміни економічні («капитал», «товар») та Ñоціологічні («выборы», «влаÑть»), що в Ñловнику ділової мови ÑтановлÑÑ‚ÑŒ не більше Ñк 25% від уÑього матеріÑлу.
д) Дотичні загальні Ñлова, переважно прикметники, що набувають виразнотермінологічного Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ зміÑту у Ñполученні з іншими Ñловами-термінами, напр.: «верный (об обеÑпечении)», «внешний (о займе)», «Ñвободный (о капитале)».
е) Такі загальні Ñлова, що не мають ÑпеціÑльно-термінологічного Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‚ÑŒ у Ñполученні з іншими Ñловами, але вельми чаÑто вживаютьÑÑ Ð² діловій мові й Ñтали притаманними діловій мові Ñловами («открывать», «закрывать», «проÑить», «заÑвлÑть»).
ж) Фразеологічні звороти, тобто Ñпецифічні Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ñ— мови ÑÐ¿Ð¾Ð»ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñлів, що ÑкладаютьÑÑ Ð· ÑкогоÑÑŒ терміна й іншого Ñлова (чи Ñлів) Ñ– мають підмінну проти роÑійÑької та інших мов конÑтрукцію.
Опрацьовуючи розділ українÑької ділової мови, Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ ÑƒÒ‘Ñ€ÑƒÐ½Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð° Ñвою роботу на певних наукових підвалинах Ñ– належно зважила той визначний факт, що розвиток культурної мови на Україні взагалі природний Ñ– можливий тільки Ñк розвиток органу взаємного Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ñщих з різних ділÑнок праці.
Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð±Ð°Ð»Ð° про те, щоб, науково перевіривши вÑÑ– розв'ÑзаннÑ, дати громадÑнÑтву, в результаті Ñвоєї праці, проект нормативного Ñловника, цілком придатний до ділових ÑтоÑунків Ñ– діловодÑтва, Ñкладений на оÑнові Ñуто-народньої мови Ñ– позбавлений Ñпецифічного — ÑелÑнÑького, міÑького чи ÑкогоÑÑŒ міÑцевого (льокалізми) забарвленнÑ.'
Укладати ÑиÑтему термінології ділової мови довелоÑÑ Ð·Ð° роÑійÑьким реєÑтром. Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ðµ поÑтавилаÑÑ Ð´Ð¾ цієї умови Ñвоєї праці формально. Вона піддала роÑійÑький реєÑÑ‚Ñ€ належній критиці, взÑвши на увагу між іншим Ñ– те, що роÑійÑька книжна мова вироблÑлаÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ ідеологічно чужими нам (февдальними й буржуазними) впливами Ñ– має в Ñобі поруч цінних мовних здобутків, Ñкі варті того, щоб Ñ—Ñ… найширше викориÑтовувати тепер Ñ– передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої Ñ–Ñторичної доби, цілком непотрібних у ÑучаÑних взаєминах громадÑн. Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°Ñ”, що визначеннÑм Ñ– цілим виÑловам комплекÑу думок, — Ñк напр. «пожалование», «чеÑÑ‚ÑŒ имею предÑтавить на ваше благоуÑмотрение», «вÑепокорнейше донеÑение» Ñ– інш., можливе притаманне міÑце в Ñоціологічному Ñловнику, бо до нього належить Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ñ–Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Ð· Ñ–Ñторії ÑуÑпільних ÑтоÑунків, а до Ñловника ÑучаÑної ділової мови треба брати тільки такі терміни-перебутки з минулого, також Ñ– фразеологію, з Ñкими пов'Ñзані вже нові понÑÑ‚Ñ‚Ñ, подаючи до них в українÑькій чаÑтині Ñловника рівнобіжні ÑучаÑні розв'ÑÐ·Ð°Ð½Ð½Ñ (напр.: «жалованье — платнÑ»; «Ñлужащий (чиновник) — урÑдовець»).
Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾ ÑтавилаÑÑ Ð´Ð¾ матеріÑлів, на підÑтаві Ñких мала ухвалювати Ñ‚Ñ– чи Ñ‚Ñ– розв'ÑзаннÑ. За матеріÑл Ð´Ð»Ñ Ñебе Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ðµ брала виÑловів гумориÑтичних, хоча на них Ñ– багата українÑька Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð°, також — жарґонових. З архаїзмів брала тільки зрозумілі, Ñкщо не було відповідного ÑучаÑного Ñлова Ñ– архаїзм не мав на Ñобі відÑлідів чужої нам ідеології.
Критично ÑтавилаÑÑ Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ñ– до тих новотворів, Ñкі полишила в українÑькій мові переходова доба, коли на Україні наÑтала практична потреба в українÑькій діловій термінології Ñ– коли тут цілком панували ще традиції Ñтарої роÑійÑької канцелÑрії. Тоді запроваджувано до українÑької мови й механічно перекладені роÑійÑькі Ñлова (типу «завдÑки», «відноÑно»), Ñ– інші, утворені ÑпоÑобом механічного звуконаÑлідуваннÑ, нібито українÑькі Ñлова («доÑтатньо», «необхідно», «зноÑини», «відношеннÑ»). Таких «новотворів» Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ðµ вважала за догідний науковий матеріÑл.
До кожного Ñлова (з роÑійÑького реєÑтру) Ñуто-термінологічного Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° одно розв'ÑзаннÑ, Ñ– тільки в окремих випадках, де виправдувала практика й авторитетні джерела, подавала окрім одного рекомендованого ще другий, рівний йому, термін. У гніздах Ñлів дотичних Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° повнішу Ñиноніміку.
Визнаючи, що інтернаціональним термінам взагалі належитьÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ðµ міÑце в українÑькій мові, Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ” в Ñловнику також Ñ– інтернаціональні терміни, з відповідною транÑкрипцією. Тоді ж, коли в українÑькій мові Ñ” Ñвій влучний переклад, Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° до інтернаціонального терміну й українÑьке розв'ÑзаннÑ, ніде, однако, не намагаючиÑÑŒ запровадити за вÑÑку ціну заміÑÑ‚ÑŒ інтернаціонального терміну українÑький.
Щодо наголоÑу, то на Ñловах з кількома можливими діÑлектично-паралельними наголоÑами СекціÑ, з оглÑду на нерозробленіÑÑ‚ÑŒ укр. ортоепії, не наважувалаÑÑŒ нормативно Ñтавити ÑкийÑÑŒ один з них, а виÑтавлÑла поруч уÑÑ–.
Дотеперішні Ñловники мало задовольнÑли лекÑичні потреби ділової мови.
Словники: П. Ñ– П. Терпилів, Ð’. ДубровÑького, Л. Савченка тощо, невеликі на розмір, Ñтавили Ñобі за Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ не тільки Ñлова Ñуто-ділові, а й Ñлова побутові. Це, влаÑне, були маленькі кишенькові Ñловники; Ñк лекÑичні довідники, вони мали багато пропуÑків Ñ– матеріÑл подавали здебільшого без диференціÑції значень, без текÑтуального Ð¾Ñ„Ð°Ñ€Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñлова та без фразеології.
Кращий Ñловник Гладкого й Туркала, Ñ– кращий Ñаме тому, що він намагаєтьÑÑ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñвої Ñ€Ñмці запаÑом Ñлів ділових.
Словник чотирьох авторів ЙоганÑена-Ткаченка вже більшого розміру (258 Ñтор.), але в ньому теж Ñ” багато пропуÑків Ñуто-ділових термінів Ñ– виÑловів. Крім того, не з уÑÑким розв'ÑзаннÑм, поданим у цьому Ñловнику, ÑучаÑний лекÑично розвинений укр. мовлÑнин може погодитиÑÑŒ.
Про Ñловники великі, академічні, тут не згадуватимемо, бо вони мають зовÑім інший цільовий налад.
Головніші джерела, викориÑтані Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾ÑійÑько-українÑького Словника Ділової Мови такі:
Барац С. — ÐšÑƒÑ€Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¼ÐµÑ€Ñ‡ÐµÑкой корреÑпонденции. С.-Петербург. 1907, ÑÑ‚Ñ€. 653.
Беретка С. Ñ– МатвієвÑький Ðœ. — Практичний правничий Ñловник роÑійÑько-українÑький. Харків, 1926, Ñтор. 80.
«ВеÑтник Коммунального ХозÑйÑтва» — 1926 Ñ– 1927 Ñ€.Ñ€.
«ВеÑтник ФинанÑов» ÐКФ СССР, 1923, â„–â„– 80 — 100,1925, â„–â„– 72, 83.
«ВопроÑÑ‹ организации управлениÑ», â„– 1.
Гладкий Ðœ. — Ðаша газетна мова. Київ, 1928, Ñтор. 174.
Гладкий Ðœ. Ñ– Туркало К. — РоÑійÑько-українÑький Ñловник Ділової Мови. Київ, 1926.
ГорбачевÑькій Ð. — Словарь древнÑго актоваго Ñзыка Северо-Западнаго ÐºÑ€Ð°Ñ Ð¸ ЦарÑтва ПольÑкаго. Вильно, 1874, Ñтор. 397.
ДубровÑкій П. П. — Полный руÑÑко-польÑкий Ñловарь. Варшава, 1912, Ñтор. 863.
«Жилищное Т-во» за 1927 р.
Звіт КиївÑького «Сорабкопу» за. 1924 – 1925 операційний рік Ñ– Жовтень-Грудень 1925 року.
«ИнÑтрукции ÐКВД по жилищным делам и по денационализации» за 1925 рік.
КлаÑÑÐ¸Ñ„Ð¸ÐºÐ°Ñ†Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ„ÐµÑÑий. — Изд. ÐКТ. МоÑква, 1925, Ñтор. 137.
ЛиÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐšÐ¸Ñ—Ð²Ñького ОкркомгоÑпу (лиÑти, договори, кошториÑи, інÑтрукції тощо) за 1924 – 1925 Ñ€.Ñ€.
"Метод научной организации деловодÑтва".
Ðефедов. — КанцелÑÑ€Ñкое дело.
Ðімецько-українÑький Ñловник. Зладили Ð’. Кміцекевич Ñ– Спілка. Чернівці, 1923. Ðакладом «УкраїнÑької Ðакладні».
Обзор деÑтельноÑти КиевÑкого Губкоммунотдела за 1922 г. (Ñтор. 203) и 1923 г. (Ñтор. 153).
ОрловÑький Ð’. та Шелудько І. — РоÑійÑько-українÑький Ñловник банкового діловодÑтва. Ð’Ð¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÐŸÑ€Ð¾Ð¼Ð±Ð°Ð½ÐºÑƒ. Київ, 1925.
Podrecznik dо Коrespondecyi КuріеÑkiej w ріеÑÑ–u jezykach: роlskim, rоsyjskim, niemieckim, francuskim i angielskim. ОрrаÑоwali: W?adys?aw КоÑеnt-ZіеlÑ–n'skÑ– Ñ– Wladуslaw Кіеrst. Warszаwa — 1902. Стор. 818.
Ð¡Ð°ÐºÑ Ð˜. Т. — РуÑÑко-Ðемецко-Ðнгло-ФранцузÑкий Ñловарь выражений и оборотов, ÑвойÑтвенных торговой корреÑпонденции. МоÑква, 1922, Ñтор. 541.
Словник ЦукротреÑту. — Опрацював Шемет. (Ð ÑƒÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ Ñƒ картках).
СтаниÑлавÑький Ðœ. — РоÑійÑько-українÑька ділова та газетна фразеологіÑ. (РукопиÑ), Ñтор. 365.
УÑтинов И. — Ðовый орфографичеÑкий Ñправочник. МоÑква, 1915, Ñтор. 206.
ФінанÑовий Бюлетень». ÐКФ УСРР, за 1925 Ñ€. â„– 4; за 1926 Ñ€. â„–â„– 9, 91; за 1927 Ñ€. â„– 16.
«Червоне Право» 1928 р. ч.ч. 5, 6 і 20.
Роботу Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñловника виконала нарочито утворена 28 лютого 1926 Ñ€. при СоціÑльно-Економічному Відділі ІнÑтитуту УкраїнÑької Ðаукової Мови Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð”Ñ–Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ñ— Мови.
Ð’ Секції, з Ñамого початку, Ñк вона Ñ–Ñнувала, працювали: Дорошенко Ðœ.Ю. — упорÑдник Ñловника, учаÑник редакційної трійки (заÑтупник голови Секції), ЗагродÑький Ð.О., ÐšÐ¾Ð»Ð¾Ð½Ñ–ÑƒÑ Ð”.Ðœ. (Ñекретар Секції з 28/ІІ — 1926 Ñ€. по 15/ХІ — 1926 Ñ€.), Кривоший І.Ð., ЛюбинÑький Ðœ.Ðœ. — голова Секції з 28/ІІ — 1926 Ñ€. по 15/ХІ — 1926 Ñ€.), СтаниÑлавÑкий Ðœ.О. (Ñекретар Секції з 15/ХІ — 1926 Ñ€. Ñ– учаÑник редакційної трійки) та Страшкевич Ð’.Ðœ. (голова Секції з 15/ХІ — 1926 Ñ€. Ñ– голова редакційної трійки).
За науково-технічних Ñпівробітників у Секції працювали: ДложевÑька Ðœ. Ð’. (увеÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð· Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ Ð¼-Ñ†Ñ 1926 Ñ€.), Барзилович Г.Г. (з ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð¿Ð¾ липень м-ць 1928 Ñ€.); періодично працювали над випиÑуваннÑм карток, Ñк науково-технічні Ñпівробітники, ОболонÑький О., Савченко П. та ШаравÑька Ð.
Ð”Ð»Ñ Ð·Ð°Ð²Ð²Ð°Ð¶ÐµÐ½ÑŒ до реєÑтру Ñловника та проектів термінології були запрошені Ñ– працювали такі Ñпівробітники КиївÑьких уÑтанов: Криницька Ð.Ðœ., що подала 170 завважень, Леонкевич Ф.П., що подав 371 Ð·Ð°Ð²Ð²Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ліщенко І.П., що подав 250 завважень.
Філологічну редакцію цілого Ñловника провадив штатний філолог СоціÑльно-Економічного Відділу Горецький П.Й.
ÐаголоÑи в Ñловнику виÑтавив Ðœ.О. СтаниÑлавÑький.
Під Ñ‡Ð°Ñ Ñвоєї редакційної роботи Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð²Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð² Ñумнівних випадках по авторитетну пораду до проф. Є.К. Тимченка, що переглÑнув щоÑÑŒ із 230 Ñумнівних термінів Ñ– дав Ñвої завваженнÑ.
За веÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ñвоєї праці коло Ñловника Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð±ÑƒÐ»Ð° 307 заÑідань; з них заÑідань .пленуму Секції 46, заÑідань президії Секції 15, заÑідань редакційної трійки 216 та ÑпеціÑльних заÑідань на Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ñ–Ð½Ñ–Ð² із іншими ÑекціÑми ЗО.
Київ, р. 1928.Редакційна трійка.
ПОЯСÐЕÐÐЯ ÐÐЙВÐЖЛИВІШИМ СКОРОЧЕÐÐЯМ.
Г — Грінченко (Словник).
ж. Ñ€. — женÑкий род.
м. Ñ€. — мужÑкой род.
Р— Ðеологизм.
прил. — Ð¸Ð¼Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð»Ð°Ð³Ð°Ñ‚ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ðµ.
СЖМ — Словнич Живої Мови.
Секц. — Ð¡ÐµÐºÑ†Ð¸Ñ (Ð¡ÐµÐºÑ†Ñ–Ñ Ð”Ñ–Ð». Мови заÑтоÑовує в даному значенні подане укр. Ñлово).
Ñов. — Ñовершенный вид.
Сущ. — Ð¸Ð¼Ñ ÑущеÑтвительное.
Примітка. При поÑÑненнÑÑ…, подаваних у дужках при роÑ. прикметниках, що мають у Діловій мові тільки одно значеннÑ, Ñкрізь опущено Ñлово «напр»: «ÐрмейÑкий (о чаÑти)» треба читати: «напр., о чаÑти».
Live Music Archive
Librivox Free Audio
Metropolitan Museum
Cleveland Museum of Art
Internet Arcade
Console Living Room
Open Library
American Libraries
TV News
Understanding 9/11
